Антон, 55 - 22 января 2011 16:26

Походження назви міста Чортків та ріки Серет
Науковцями висовуються неоднакові версії. І все ж, найбільш ймовірна серед них є. Висуваються припущення про походження назви міста то від прізвища магната Чартковського, то назви урочища Чорна долина або від інших її назв, у якій на берегах мальовничого Серету з часом склалося місто.
Зрослі вимоги сучасного читача, який нічого не хоче сприймати на віру, не задовольняють такі тлумачення. Адже становлять вони собою ніщо інше, аніж позбавлені наукових підстав логічні виверти, свого роду “стрибки із невідомого в незвісне”, оскільки історичні джерела не знають гіпотетичного першопоселенця Чорного, який начебто мав якесь відношення до заснування Чорткова. В польських публікаціях також наводиться саме шляхтич Чартковський, який став власником Чорткова. Але прізвище цього шляхтича зовсім не походить від слова "чорт", а грецького "чарті", що означало папір або грамота. Однак не слід забувати, що прізвища шляхта часто переймала від назв набуваних або одарюваних за певні заслуги посесій (земельних маєтків, поселень), які ставали родовими. Отож, найдавніша назва міста Чартковіце.
Поширеним також є припущення, взяте із практики топонімічних досліджень. Адже назви топографічних об'єктів, характеризуючи особливості пойменованих ними місцин, дуже часто ставали назвами міст і сіл, які у них складалися.
Тут слід віддати належне характеристиці, даній Поділлю і особливо подільським річкам відомим знавцем західноукраїнського регіону П.Т. Ващенком, який справедливо відзначив, що переважна більшість подільських річок (до яких належить і Серет) в значній мірі, особливо в середині течії та у верхів'ях, заболочена. Для таких заболочених надрічкових ділянок характерна і специфічна болотна рослинність, передусім багато видів очерету, який у місцевих діалектах зберіг для такої рослинності архаїчну форму назви - черет. що до настання падіння так званих слабких приголосних, котре відбулося у мові східних слов'ян в X столітті, повинна була закономірно мати форму черьт (черть).
Отож, не від міфічного чорта, а. як видно, від реального очерету черьту в мові місцевого східнослов'янського поселення дулібів (волинян-подолян) ще до X століття виникла назва зарослої очеретами характерної заплави Серету. Отже, не Чорна і не Чортова, а Черетова долина, що передавала своє ім'я поселенню, а потім і місту, яке тут склалося.
Щодо питання походження самої річки Серет, на берегах яких розташований Чортків, то питання це до цього часу теж не знайшло собі єдиного тлумачення. Мабуть, воно може бути цілком задовільно розв'язане прирівнянням до тієї ж основи, із якої виводиться і назва Черетової долини та розташованого у ній Чорткова.
Та перш ніж приступити до розгляду такої перспективи, доцільно усталити початкову форму назви Серета, яка вже в наш час піддавалася не завжди вмотивованим "модифікаціям". Для такого усталення на самому початку доведеться відкинути штучно впроваджувану, як видно за аналогією до дунайського Сіретула, недоладну, чи б пак "кабінетну" форму назви Серет - Сірет, якої не знало і ніколи не вживало місцеве населення. На неприйнятність такого "перейменування" свого часу вказував і відомий дослідник української топонімії Ю.О. Карпенко.
Виведення деякими дослідниками річкової назви Серет то від румунізма сарат - "пологий", то знову ж від молдавізма сарата -"солоний" і, нарешті, віл індоєвропейського реконструйованого кореня сер - "текти", "литись", який начебто належав якійсь давно вимерлій балканській мові, як це намагався довести в своїй надзвичайно цінній праці О.М.Трубачов, не можна вважати достатньо переконливими.
Назви малих і середніх річок, до яких належить Серет, як правило, утворюються на місцевій мовній основі і найчастіше характеризують засоби тієї ж основи деякі особливості самої річки або околиці, у якій вона протікає, особливості, що з тієї чи іншої причини вважалися достатньо суттєвими і в значній мірі унікальними сучасникам. Мабуть, і в нашому випадку слід рахуватися з тим, що і назва Серету повинна би виводитися із слов'янської основи, яка визначала такі особливості.
У пошуках унікальної в своєму роді особливості, означення якої могло б послугувати для утворення на матеріалі місцевих східнослов'янських діалектів річкової назви Серет, допомогли нам ті ж джерела, у яких ми знаходили підстави для встановлення походження назв Черетової долини і самого міста Чорткова, оскільки згадані об'єкти і річка становлять по суті деталі одного і того ж природничо-географічного регіону. Так, значне співпадання звукової форми власної назви Серет із згаданою вище назвою очерету - черет ми схильні витлумачити тією ж генетичною близькістю співставлюваних назв, із яких назва річки внаслідок відомої консервативності топонімів та гідронімів, на яку свого часу чи не вперше звернув увагу дослідників О.О. Реформатський, донесла до нас давнішу форму назви цього ж черету - серет. Можна припустити. що в поточній мові назва ця, виражаючи помітну тенденцію до "ствердіння" наявних у її складі шиплячих приголосних, опісля через проміжну форму шерет еволюціонувала у напрямку дальшого твердіння шумового компонента так. як це спостерігалося і в наших аналогічних ситуаціях, наприклад, у загальномовному терміні шерсть, похідному від давньоруського сересть - серьсть. чи теж у діалектній російській назві серпа - черп.
Наведені приклади дають підставу вважати, що саме внаслідок фонетичної еволюції із давнішої назви очерету - серет утворилася й відома усім східнослов'янським мовам стародавня форма назви тієї рослини - черет. Очевидно, са

• 
• 
•