Антон, 55 - 15 января 2011 13:50

Гірчить солодка жінка,
Наче кава ,що мліє в філіжані,мов у сповитку…
За це Ви , звісно , їй не дорікали ,
Бо вибрали й пригубили таку…
Це трунок не полуда,не омана.
Забродою там розчинились Ви .
Холоне , а здається ніби в’яне.
На дні притулок осад вперто звив…
Зігріти б у розважливих долонях
І розділити спогади на двох .
Не стане на дратливій перепоні гірчавий присмак,
Що до уст присох.
В півпогляді – розхристані бажання ,
Загублена одвічна таїна ,
Яка ще називається коханням.
Його так важко випити до дна…..

• 
• 
•