Антон, 55 - 9 января 2011 15:33

Десь за сивими зимами
І веселими веснами
Залишився дитинства
Острівець дорогий.
І пливу я до нього,
І напружую весла я,
Та не ближчають
Чомусь
Його береги.
Де ж дитинство
Поділося?
У літах
Загубилося.
І, як всі,
Не безсмертний і я,
Та на радість свою,
Щоби серце
Кріпилося,
Щоб життя
Не згубилося -
В неспокійних онуках
Я себе впізнаю.

• 
• 
•