просто, 34 - 16 ноября 2008 17:47

[B]***ТИГРИЦЯ***[/B]
***
Моє пропаще бідне Я,
Гримуча суміш спритная,
Смішна й наївна, повна дива,
Шалена думка, незлостива.
Химерна , чудна і проворна,
Страшна, болюча і потворна
Тікає вдаль. Немов тигриця,
Як найхижішая самиця,
Як дикий звір біжить у напад.
Піймає здобич, тихий захват,
Увіп'ється іклами у жили,
Щоби забрати в неї сили.
І смокче, смокче - не нап'ється,
Бо серце в здобичі ще б'ється.
Останні здриги - туша мертва.
Це може навіть вже не жертва,
Це те, що втратило дихання,
Хвилина це була остання.
І ось моя окрайка м'яса,
М'який, пухкий шматочок ласий,
Його ковтну і ще відірву.
От так тобі, ти тхір невірний!
Ще відкушу. O Богу слава!..
Це справжній смак, яка забава.
Який чудесний ясний світ,
Немає тут страшенних бід.
O, ще шматочечок, будь-ласка...
Усе навколо - чудна казка.
Цей звір -він справжня молодчина,
Ex, жаль, що тут прийшла кончина,
Це ж бо мій брат, ой смакота,
Його люб'язна доброта,
ой смакота...
***
P.S. Тема "звіра" присутньо у думках кожної людини. Божа істота є людиною, коли вміє співпереживати, а не керується, лишень, "наживою".